Рано чи пізно, але обов'язково кожна людина і весь народ осмислить своє минуле. Не сьогодні це сказано: "Час народжувати і час помирати. Час руйнувати і час будувати. Час розкидати каміння і час збирати. Час мовчати і час говорити. Прийшов час говорити після десятиліть мовчання.
Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.
Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки-твердині, не храми -
Скам'янілий чорнозем - потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далини аж немов з кам'яної гори
Надійшли, придивляюсь: "Вкраїна, двадцяте століття"
І не рік, а криваве клеймо "тридцять три".
У 1932-1933 рр. був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки живого люду лягло у могили - старих, молодих і дітей, і ще не народжених у лонах
...
Читати далі »
Переглядів:
584
|
Додав:
admin
|
Дата:
22.11.2013
|